Урбаністика
Як змінилися українські міста у 2017 році
Які події вплинули на розвиток міст України в 2017 році.
Весна: розвиток, будівництво та енергоефективність

У квітні 2017-го стало відомо, що угорський інвестор вирішив допомогти Закарпаттю позбутися сміття. Річкові береги у районі Теребовлянськї долини будуть чистими за рахунок угорських інвестицій. У травні на озері Тельбін у Києві запустили систему аерації, яка дозволить очищати воду. Система з 8 аераторів, яку встановили на озері, дозволить насичувати киснем воду та очищувати її.

У столиці України в травні 2017-го прийняли іще одне вагоме рішення для міського простору: усі рекламні оголошення в столиці тепер будуть україномовними. А ще Київ у травні вирішили «збагатити» енергоефективним житловим масивом. На Нивках побудують житловий квартал. Будинки в ньому матимуть підземну систему збору відходів, індивідуальні лічильники теплової енергії у оселях та енергозберігаюче освітлення.

І до міжнародних весняних новин: Україна та Китай домовилися, що поблизу Кременчука побудують міст. Про це йшлося під час зустрічі у травні у Пекіні двох країн. А ще компанія «Нібулон» відкрила регулярні річкові перевезення. Скористатися водним транспортом відтоді могли мешканці Миколаївської та Херсонської областей.

Червень: креативно про буденне

У червні 2017-го у Києві показали проект арени-трансформера за 270 млн грн. Багатофункціональну спортивну арену побудують на проспекті Шухевича в Деснянському районі столиці.

Тим часом зі Львова до Закарпаття почав курсувати веловагон. Міжобласний потяг поки що єдиний в Україні, який обладнаний вагоном для перевезення велосипедів.

У Кривому Розі натомість активно модернізують систему вуличного освітлення. Перевели майже всі вуличні ліхтарі на LED-світильники. Реалізація проекту забезпечила місту безперебійне нічне освітлення, а відтак — і безпеку пересування у нічну пору доби.

У 2018 році на Закарпатті планують відкрити новий пункт пропуску в Угорщину. Він буде розташовуватися у селі Велика Паладь Виноградівського району.
У столиці ж тим часом пропонували креативний квартал на базі занедбаної промзони. Куратори з Великобританії — архітектор Пол Джонс та урбаніст Нік Данн — розробили концепцію реновації київського Подолу. Наразі триває робота над проектом. А ще у столиці хочуть впорядкувати Замкову гору, встановивши там дерев'яні східці.

Новини транспортні також були. В Житомирській міській раді повідомили про проведення тендеру на закупівлю 2 електробусів. В бюджеті міста на закупівлю виділили 10 мільйонів гривень. Також за ці гроші планують придбати зарядний пристрій для транспорту.
Липень: реконструкція та будівництво

У місті Лева у липні 2017-го задумали реконструювати Галицьку площу. Проект передбачає звуження проїжджої зони, збільшення тротуарів та більше зелених зон. А ще у Львові активно шукають інвестора, аби відновити трамвайне депо та створити інноваційний креативний простір.

У Києві у липні, незважаючи на спеку, митці розпочали прикрашати малюнками теплові підстанції. Червону Святошинсько-Броварську лінію київського метро будуть подовжувати на одну станцію від кінцевої «Академмістечко», а також будувати додаткове депо для метропоїздів. Відповідно до оголошеного тендеру, вартість робіт становить трохи більше 57,5 млн грн.

А у Вінниці почали створювати екопарковки. «Зелені кишені» облаштовують по вулиці 600-річчя. Проектом передбачено впорядкування частини дороги від Хмельницького шосе до Келецької та по вулиці Порика.

Серпень: ремонт та вдосконалення

Серпень тішив наших читачів незвичними, але приємними новинами. Скажімо, на даху столичного торгового центру облаштують зелений майданчик , а вулицю Ярославів Вал захотіли зробити пішохідною.

У Києві продовжують вдосконалювати метрополітен. Так, на Сирецько-Печерській лінії пообіцяли добудувати ще 5 станцій. А ще столична влада готова відремонтувати міст через Русанівську протоку.

На ВДНГ також покращення: простір має стати більш інклюзивним та дружнім до людей на інвалідних візках. У Чернівцях активісти почали збирати кошти на проведення урбан-резиденції. Мета: спільна інтерпретація міського простору.

Вересень: переможці конкурсів та розвиток інфраструктури

У вересні у Львові визначилися із переможцем проекту міського архіву. Незабаром розпочнуть виготовлення проектно-кошторисної документації, яка визначить вартість проекту. Розпочати будівництво планують у другій половині 2018 року, а завершити – у 2020 році.

Кияни у вересні дізналися про те, що метро обладнають камерами відеоспостереження , а в Одесі натомість закінчили збирати низькопідлоговий трамвай та розпочали його випробовувати.

У Запоріжжі натомість дізналися, що їхній проект щодо будівництва нового терміналу в аеропорту пройшов усі необхідні перевірки: дозвіл отримано, роботи стартують.

У вересні в Житомирі запустили електронні квитки у громадському транспорті, а киянам стало відомо, що замість сміттєзвалища у столиці побудують гірськолижний комплекс, а неподалік метро «Лівобережна» збудують скейт-парк.
«Транспортний» жовтень із присмаком мистецьких новин

У жовтні 2017-го нашим читачам стало відомо, що дорогу між Львовом та Дубно перетворять на автобан. Роботи обіцяють розпочати аж у 2019 році. А таке обіцяне метро на Троєщину розпочинатиметься в аеропорту «Жуляни». Це буде четверта гілка Київського метрополітену.

У жовтні був справжній бум на транспортні новини, оскільки цього ж місяця ми дізналися про те, що Одеську область та Румунію поєднає поромне сполучення. Будівельні роботи розпочнуться вже влітку 2018 року. А Будапешт та Україну з'єднає новий залізничний маршрут.

І до мистецьких новин: стіни одеських будинків прикрасили мурали закордонних митців. Художники приїхали аж із Нью-Йорка, Мілану та Майямі. Кінематографічні новини також потроху радували наших читачів на початку жовтня: кінотеатр ім. Гагаріна у Києві захотіли відреставрувати. Його звели ще у 1971 році, станом на жовтень приміщення було занедбаним. Під реконструкцію потрапив і термінал D аеропорту Бориспіль: хоч і не занедбаний, але такий, що потребує оновлення.

Листопад: столичні перетворення та безпечна Донеччина

У листопаді цього року мешканці Троєщини тішилися нашій новині про те, що планується будівництво метро до їхнього мікрорайону та смакували деталі цієї новини. А студенти столичних вишів презентували власне бачення того, як можна відновити Бессарабську площу у Києві. Сподіваємося, до них прислухалися.

У листопаді 2017-го ви мали змогу почитати наш ексклюзивний матеріал про урбаністичні зміни в Запоріжжі, пост-радянську спадщину та сучасні проблематики у містоплануванні Запоріжжя зокрема й України в цілому.
У Харкові тим часом дбають про осіб, які опинилися у скрутному середовищі: там відкрили перший в Україні соціальний готель. Ним можуть також користуватися і внутрішньо переміщені особи.

А Одеса хвалилася тим, що саме у їхньому місті стартує пілотний проект із переробки поліетилену: у хімчистках розмістили спеціальні контейнери для прийому пластикового пакування.

І до інноваційних новин зі Сходу: у Маріуполі з'явилася зупинка зі смарт-функціями. Відеокамери на ній за допомогою спеціального програмного забезпечення аналізують та встановлюють особу правопорушника.
Грудень: великі зміни наприкінці року

Київ і населені пункти навколо нього об'єднаються в агломерацію. Це дасть змогу розвивати транспортну «сітку» навколо Києва і вирішить багато соціальних та економічних проблем. За створення «Київської агломерації» проголосували на сесії всередині грудня 2017-го депутати Київради. Також у 2018-му у Києві з'явиться 21 новий сквер. Це забезпечить законні права та інтереси містян, сприятиме підвищенню рекреаційної привабливості столиці, збереженню зелених насаджень, розвитку зелених зон та позитивному впливу на соціально-культурний розвиток громадян.

Ще кількадесят мільйонів із бюджету Києва скерують на облаштування громадського простору та нові транспортні розв'язки. А нещодавно у Києві відкрили перший в Україні готель-хмарочос. Бронювання номерів планують відкрити на початку наступного року.

Грудень 2017-го можна вважати «авіамісяцем» в житті країни — бо саме в грудні запустили національний лоукостер SkyUp. Тоді ж ще декілька зарубіжних авіаперевізників вирішили пов'язати свою діяльність із Україною.

У Хмельницькому в грудні презентували 3D-путівник містом. Тепер місцеві жителі та туристи із інших міст країни можуть віртуально подорожувати обласним центром.

А ще ентузіасти презентували першу туристичну мапу Чорнобильської зони: тепер туристам із України та з-за кордону буде зручніше мандрувати Прип'яттю.
У грудні також стало відомо, що на Півдні України «Нібулон» запускає новий проект. Одесу та Білгород-Дністровський хочуть поєднати швидкісним водним трамваєм. Наразі триває соціальне опитування мешканців населених пунктів, яким би був зручний такий транспорт.

Україна та Білорусь хочуть відновити річкове судноплавство. У грудні стало відомо, що ЄС готовий інвестувати у відновлення міст Донеччини та Луганщини значну суму. А на початку грудня наші харківські читачі дізналися, що у їхньому місті продовжать лінію метрополітену.

Що кажуть експерти

У експертів ми цікавилися відповідями на три запитання. Перше: яка найрезонансніша, на їхню думку, подія відбулася у 2017-му у сфері урбаністики та містобудування. Друге: яке досягнення підприємства, організації, до яких вони входять чи очолюють. І третє: які очікування від 2018-го у зазначеній сфері та чого чекати українцям.
Ось що нам відповіли:
Найрезонансніша подія 2017 року для нас, вінничан, це — Лейпцизька премія інтегрованого розвитку. Це – престижна нагорода у сфері урбаністики, яка стимулює залучення громадян до створення міських просторів. Ми дуже раді, що вінницькі архітектори отримали експертне визнання у цій галузі за проект у Іллінцях – планування реконструкції центральної міської площі.

Найзначнішим досягненням нашого «Інституту розвитку міст» вважаю формування соціальної тканини міста Вінниці – поступове створення середовища громадських експертів, яке активно цікавиться розвитком міста, генерує ідеї, долучається до міських проектів.

Очікування від 2018 року – ще більше використання в містобудівній практиці підходів партиципації: коли міські простори плануються з урахуванням інтересів різних сторін та суспільних груп, коли ще до проектування відбувається залучення громади та генерування ідей та пропозицій, створення міських площ та вулиць, парків, скверів відбувається інтегровано і це дійсно змінює сприйняття міста.
Аліна Дяченко, КП «Інститут розвитку міст»
Коли я чую слово «урбаністика в Україні» – моя рука тягнеться до револьверу. Причин на це багато: відсутність профільної освіти, громадянського суспільства, тіньова політика, бюрократичні лабіринти. Можливо, з цих же причин не зможу назвати найрезонанснішу подію року, що минає. Тому що «резонанс» і «урбаністика» в Україні, поки що, на мій погляд, полярні поняття.
Серед подій, в яких особисто брав участь, відзначив би дві: створення групи активістів #savekyivmodernism і участь в якості спікера у «Фестивалі живої історії». З очікування 2018 року – хотілося б, аби професійне архітектурне співтовариство України знову почало існувати нормальним професійним життям і, як наслідок, мати можливість реально впливати на стан справ в країні у сфері містобудування та архітектури.
Олексій Биков, архiтектор, дослiдник радянського модернiзму
— Найрезонансніші події року:

  • поява наземних пішохідних переходів та пішохідних вулиць. Спрямування сучасної урбаністичної практики на вирішення питань переваги пішоходів над автомобілями;
  • актуалізація архітектурної спадщини радянського періоду. Ряд ініціативних груп, інституцій та окремих проектів працюють над дослідженням та популяризацією цієї теми: Центр візуальної культури, фонд Ізоляція, Видавництво «Основи».
Оптимістичні прогнози? Хотілося б, щоб поняття урбаністики не обмежувалося практиками «покращення», малювання на стінах та встановлення «дизайнерських лавочок».

Євгенія Моляр, фонд «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив»
Джерело: nachasi

Дискуссия еще не началась.
Вы можете оставить первый комментарий.

Для комментирования необходимо авторизоваться.