Розмова з керівником платформи «Тепле Місто»
moy-gorod-logo

Інтерв'ю з підприємцем з Івано-Франківська, керівником платформи «Тепле Місто», Юрієм Філюком.1px.png

Розвиваючи платформу «Моє місто», ми, звичайно ж, звертали увагу на аналогічні проекти в Україні. І тільки почавши вивчати цю сферу, практично одразу дізналися про команду з Івано-Франківська — платформу «Тепле Місто».

Наше онлайн-спілкування з ними вилилося в поїздку до Івано-Франківська для обміну досвідом. І ми не могли не розпитати детальніше керівника платформи Юрія Філюка про історію створення, плани розвитку і поточні проекти.

В інтерв'ю нижче Юра відповість на питання, навіщо підприємцю витрачати час на соціальну платформу. Ми виділили окремо найважливіші, на наш погляд, думки та ідеї.

 

— Юра, скажи будь ласка, як в тебе виникла ідея створити платформу «Тепле Місто»?


— Ми мали бізнес у Києві, п’ять років його успішно розвивали, але у фінансову кризу довелось його тимчасово заморозити. Приїхали в Івано-Франківськ, просто на літо, провітрити мізки, і випадково для себе зачепились за новий бізнес. Залишились, зайнялись ресторанами. Десь на третій рік життя у Івано-Франківську вже стало дуже тісно після великого міста, не вистачало динаміки якоїсь, розвитку, хоча місто було досить комфортне для життя. Тоді я зрозумів, що є два варіанта: їхати кудись на більш амбітні ринки або спробувати розкачати тут якусь історію. Так почали вивчати, яка взагалі теорія змін і розвитку міст. Висновки привели до того, що треба створювати середовище і зокрема платформу для середовища.


— Чому саме Івано-Франківськ, а не Київ?


— Із Франківська в Київ я вже переїжджав, там все зрозуміло. А от, умовно кажучи, Франківськ в Київ привезти була набагато амбітніша задача, і завдяки цьому і стала цікавою.


— У Івано-Франківську багато що зробити простіше. Але, можливо, у Києві більше можливостей для старту такого проекту?


— Завжди є баланс, є якісь свої плюси і мінуси — у Києві свої, у Франківську свої. Я не прихильник казати, що десь легше, а десь важче, просто у кожній ситуації свій набір і проблемного, і позитивного.


— На твій погляд, які переваги саме у Івано-Франківська?


— Це компактніший ринок, і саме місто компактніше. Тут є традиційність, і ти цій традиції надаєш нову форму — тут легше досягнути сталості. З іншого боку,  це викликає проблему розвернути людей на щось нове. Тут це важче, ніж у тому ж Києві.


Друга велика проблема — це загальний рівень активного розвитку і всіх інших аспектів відповідно. Просто за рахунок того, що це бідніший ринок, тут менший рівень розвитку в освіті, культурі.


— А хто був у витоків платформи? Чи це повністю твоя ідея, і ти сам її розвивав та просував?


— У будь-якій ідеї хтось виступає тригером, але щоб якась така історія почала розвиватись, потрібно поле, поле можливостей. Відповідно, десь тригером дійсно виступив я, але це лише роль тригера — одразу почали з’являтися інші люди, яким було цікаво. Дуже швидко ми почали рости в кількості співініціаторів, прихильників, вболівальників, із кожним новим проектом їх ставало все більше і більше.


— А як щодо такого прикладу. У вас у місті є певний бізнес, до діяльності якого спільнота Івано-Франківська відноситься негативно. І вас пропонують як досить вагомій громадській силі виступили проти них. Які ваші дії?


— Доречі, у нас була така історія, коли розгорівся скандал навколо забудови озера, і до нас почали апелювати, щоб ми якось включилися в процес, допомогали боротись і тому подібне. Але ситуація була дуже заполітизована, як це часто буває, і кожен намагався маніпулювати у свою сторону. Кожна громадська організація визначає для себе певні ролі на старті. В наших ролях немає адвокатської роботи з вирішення спірних ситуацій, ми не є третейським судом і ми не маємо експертизи в таких речах.


Наші ролі трошки інші, вони консолідаційні, об’єднуючі, направлені на створення нових якісних категорій. Ми намагаємось не заперечувати якісь неправильні речі, а створювати нові, які роблять старі непотрібними. Тим не менше, нас втягнуло в ту історію. Ми зробили відкриті громадські слухання — не такі, які звичайно роблять у нас в Україні, не постановочні, а справжні. В Urban Space зібралось дуже багато людей, я нарахував 260 чоловік. Були юристи, головний замбудівельник, головний архітектор міста, були дуже жаркі дискусії. Не скажу, що ми одразу знайшли рішення, але тим не менш це набуло якогось розвитку. Наша роль була у тому, що ми надали нейтральний майданчик.

 146072246904_kiss_46kb.jpg


— Тобто ви надали можливість вирішити конфлікт іншим силам, але у сам конфлікт ви не втручалися?


— Ми запросили незалежного модератора зі Львова, і він оце усе діло професійно контролював. Але ми не давали оцінок хто прав, хто винен.


— Модератор контролював саму ситуацію або виступи? Це був професійний юрист?


— Він модерував саму зустріч і питання-відповіді, щоб це не перетворювалось у бардак. Але все ж це не наша роль. Ми зробили висновок, що навіть модерування — це не наша роль, у нас є інші задачі, і вони дуже об’ємні, дуже великі. Якщо ми поліземо у цю категорію, то будемо змушені модерувати будь-які неправильні ситуації, а таких у нас море. Мають бути такі організації, які будуть заточені саме на це, і в Україні вони є. Просто можна створювати такі локальні організації у кожному місці.


— Як ви взаємодієте з міською владою? З мером, міськрадою — як ви з ними спілкуєтесь?


— У нас нормальні стосунки, хороші, зараз є тісна комунікація. Ми розуміємо, у якому напрямку рухатись і намагаємось синхронізуватись по можливості. Але в нас немає  залежності один від одного. Коли наше бачення не співпадає, ми рухаємось своїм шляхом. Взагалі із самого початку будували платформу таким чином, щоб не було залежності у розвитку тих чи інших інститутів з боку влади. Іншими словами, є підтримка — добре. Немає підтримки — нічого страшного, об’єднуємося із іншими сторонами, бізнесами, іншими людьми.

146072253341_kiss_47kb.jpg


— У роботі платформи «Тепле Місто» ви обмежуєтесь містом або працюєте і з областю?


— Часом доводиться і з областю. Зараз хочемо організувати один публічний простір, і частина території належить області. А так, звичайно, частіше стосунки із міськими структурами. Ми активно взаємодіємо із Департаментом архітектури і містобудування — подаємо інфраструктурні проекти.


— У своїй роботі чому ви приділяєте найбільше уваги? Що має найбільший пріоритет у роботі платформи?


— Приоритетніше всього виконувати свою місію, задачу. А задача наша — розвертати людей з патерналізму на активність. Власне, це звертати людей на спосіб мислення «а що ми можемо зробити вже зараз своїми руками», щоб брати відповідальність на себе за місце, де ми живемо. Взагалі, дуже хороше питання постає: «хто є місто»? Місто — це мер та адміністрація? Чи бізнеси, що його контролюють, чи жителі, які тут живуть? Наша задача у тому, щоб люди реально розуміли, що вони здатні впливати на життя у місті, у якому вони живуть. Ми намагаємося об’єднувати між собою людей, бізнеси, владу і робити спільні речі, які розвивають місто. Ми робимо це настільки професійно, наскільки вдається. Якщо раніше ми все робили своїми руками, то зараз ми намагаємося активно допомагати становленню молодих ініціатив поза нами, у громадському секторі зокрема. Бізнесам допомагаємо зростати, де ми можемо це зробити.

146072258975_kiss_50kb.jpg


— А такі ініціативи будуть у вашій орбіті чи ви допомагаєте їм зрости, і вони самостійно далі розвиваються?


— Ні, нема мети все об’єднувати під власною парасолю, бо так ми створюємо монополіста. Ми хочемо, щоб громадське суспільство тут було активне і складалось із багатьох різнопланових середовищ: урбаністичних, освітніх, бізнесових, культурних. Які самі по собі були б об’єднанням людей, які б розвивали свою сферу, взаємодіяли із іншими і вигравали від таких взаємодій та комунікацій.


Такі об’єднання можуть виконувати свої ролі в суспільстві. От ми з тобою зараз говорили, щоб хтось має контролювати якісь там тендери, і це точно не ми, але ми дуже вболіваємо. Я як житель цього міста розумію, наскільки важлива прозорість міського бюджетування і подібні речи. Дуже круто було б, якщо б з’явилась така організація, яка б робила це якісно, під ключ.


— Власними силами?


— Так, коли ми говоримо про місто, ми говоримо про дуже багато складових: людей, комьюніті  і так далі.

 

146072298750_kiss_127kb.jpg

 


— Окрім того, щоб розбудити людей і дати можливість зростати іншим ініціативам, які ще задачі вирішує платформа «Тепле Місто»?


— Ми намагаємось фокусово діяти, у нас є пріоритетні напрями. Наприклад, розвиток сучасної освіти, сучасного мистецтва, розвиток сталої економіки. Причому ми говоримо про нові форми, креативну економіку. Разом з ними пішло-поїхало — розвиток міської інфраструктури, урбаністика, спорт і т. д. Ці напрямки обирались невипадково: ми аналізували, де точка прикладань наших зусиль може надати максимальний ефект, щоб люди прокидались і самі по собі робили якісь важливі речі, розвивали місто. Наприклад, якщо ми розвиваємо велоінфраструктуру і розкидуємо по місті велопарковки і при цьому долучаємо бізнеси, (які, наприклад, фінансують), влада допомагає зробити необхідну документацію, а потім всі спільно думаємо, де логічніше їх розкидати, то місто отримує певний інфраструктурний розвиток.


— Якщо б я попросив тебе однією фразою сказати, що таке платформа «Тепле Місто» і що вона робить, що б ти відповів?


— «Тепле Місто» — це платформа, яка прагне нести зміни знизу вверх через активізацію суспільства. Зокрема в таких категоріях, як люди, некомерційні ініціативи і бізнес. І активізуючи ці елементи, змушуючи людей думати, розвертаючи їх з патерналізму на проактивність, ми віримо, що далі зміни підуть незворотньо.


— Тобто ваша задача — це активізувати ці напрямки?


— Це три рівня, на яких ми працюємо: люди, ініціативи і бізнес.

146072263148_kiss_26kb.jpg


— Ви є спільнотою, яка реалізує реальні проекти. Чи не плануєте ви згодом піти у політику з цими напрацюваннями і виступати як політична сила?


— Ні, принципово не хочемо, ми намагаємося бути такою консолідуючою, об’єднуючою платформою. Наша роль — не боротись за чергове лідерство, а створювати єдині правила для всіх. Коли є єдині правила для всіх, які реально працюють, то стає не суттєво, хто там при владі знаходиться. Вагу і значимість владі часто надають самі люди. Чим? Тим, що вважають, що зміни можуть прийти тільки «зверху», не розраховуючи самі на себе. Чим більше розкачане суспільство, тим менше залежність від владної структури. Непотрібно сидіти і чекати чогось від них, коли стільки всього можна зробити самостійно.


— А що було найбільш важким на старті? Коли платформа тільки зароджувалася, коли створювалися перші проекти? З якими труднощами ви зіштовхнулися?


— Ну, немає довіри. Це завжди складно на старті в Україні, це дуже проблемна зона зараз. У людей апріорі є скепсис і недовіра до будь-якої ініціативи. Це патерналізм, який привілеює у суспільстві, із нього виводити людей дуже складно, але можливо — методично, крок за кроком. Друге — це коли ти людям пропонуєш занадто великий темп розвитку, до якого вони не готові. Потрібно балансувати швидкість, вирівнювати під швидкість суспільства, тобто деколи треба себе приторможувати, щоб ці зміни відбувались у природній спосіб, а не перескочуючи, бо тоді вони не спрацюють.


— Я знаю, що ви одразу почали спілкуватися з бізнесменами Івано-Франківска і з цього фактично почали роботу своєї платформи. З чим ви йдете до них? Що саме ви хочете донести до них, щоб вони робили свій вклад у проект?


— Перш за все, ми нікому нічого не продаємо. Коли ми спілкуємося вже про підписання партнерства із «Теплим Містом», ми декілька разів перевіряємо, чи усвідомлюють вони, що тут рекламного ефекту не буде відповідно до тих внесків, які вони роблять. Для бізнесу робота з нами — це чистої води соціальна відповідальність бізнесу, і мотивацією для них має бути щире бажання розвивати своє місто, інакше вони самі відпадуть із часом. І вони це відчувають: коли ти не продаєш, це насправді допомагає продавати. І в цьому є секрет — я в принципі забороняю будь-кому будь-що продавати. Якщо є зацікавленість, є спільні точки дотику — працюємо, немає — окей. І цього вистачає. Є все нові і нові бізнеси, які приходять. Все, що важливо, ми декларуємо і робимо. Практично всі задекларовані проекти ми втілюємо і намагаємося робити це у високій якості, і тому воно й досі працює, тому воно притягує. Все більше проектів притягують нових і нових бізнесів, які приходять і кажуть, що вони теж готові якось взаємодіяти.

146072268155_kiss_32kb.jpg


— А які були основні причини відмов із вами працювати?


— Навіть не знаю, я не настільки концентруюсь на відмовах. Буває фінансово важко, просто не мають можливості. На старті ми зустрічались зі скепсисом і із підозрами у політичності проекту: люди боялись, що все це у якусь політику виллється в результаті. Але чим далі, тим менше цього, тим більше довіри. Дуже багато працює на рекомендаціях: бізнеси між собою спілкуються, одні запитують «а що ви там робите», ті пояснюють. Такі собі власні амбасадори, які захищають нас — то вже вони нас продають.


— Яким ви бачите місто через 5 років і чи визначали ви життєвий цикл проекту «Тепле Місто»? Чи є у вас певна кінцева точка?


— Кінцевої точки нема. В принципі, ми навіть говорили, що якщо умовно досягнути цього супер балансу між владою, бізнесом і громадським сектором, і місто стане дуже класним, не можна розслаблятись в цей момент і спускати громадський сектор, його виключати. Просто будуть трошки змінюватись задачі. Ідеальне місто для мене — це місто свідомих людей. Ну ясно, що свідомими усі одразу не будуть, це якась ідеалістична картинка. Але якщо критична маса людей буде свідомими, це передасться на інших, і тоді всі негативні явища самоврегулюються. Свідома людина не робить якихось неправильних речей. Тому наша задача максимально людей включати. Ідеальна картинка за десять років — це розвиток усіх тих сфер, про які ми розмовляли:  економіка, культура, освіта в світовій якості. Тут можна багато зустрічати іноземців, революційних проектів, воно все працює і розвивається. І це те, до чого ми прагнемо. У нас немає розробленої стратегії розвитку міста, це одна із ініціатив, яку ми хочемо довести до кінця. В рамках п’яти років розробити стратегію — це складний процес, такий собі договір між тими трьома стиками міста. Цей договір можна розробити дуже швидко, але якщо його не підтримають, ніякого сенсу у ньому не буде. Я навіть не знаю до кінця, яка там картинка того ідеального міста. Але зрозуміло, куди треба рухатись і що треба робити класного для цього на даному етапі, і ми це і робимо.

146072273833_kiss_16kb.jpg


— Ви собі визначаєте певний вектор розвитку? Чи маєте якісь кількісні цілі, яких ви прагнете досягти?


— Є кількісні, є, звичайно, KPI. Частково зовнішній, частково внутрішній. Зовнішній стосується росту кількісного, якісного, прогресивного розвитку Івано-Франківська, збільшення його конкурентоспроможності відносно зовнішніх ринків і так далі. Такі самі KPI по кількості активізму з точки зору громадського сектора і людей. Ну є і внутрішні, це кількість проектів, які ми генеруємо, якість, вклад в суспільство, що ми робимо, об’єм грошей, що платформа пропускає через себе.


— У ваших проектах приймають участь волонтери. Як вони до вас приходять? Як ви їх залучаєте і який процент з них залишається з проектом?


— Якщо говорити про проекти, то проект має початок і кінець, відповідно, волонтери залучаються на той чи інший з них. І після його закінчення розбігаються. Але у нас є база відкритих людей для нас, і коли виникає проект, де вони потрібні, ми це анонсуємо і вони самі підтягуються. Основна комунікаційна форма —  це Фейсбук, і цього вистачає.


— Чи можна сказати, що та команда, що у вас зараз є (а вона досить велика — 17 чоловік) — це ті волонтери, що реалізовували разом з вами проекти?


— Це не зовсім волонтери, це команда професіоналів, які вже на зарплаті — це фул-тайм робота.


— Але на початку вони приймали участь як волонтери?


— Так, на старті все починалось як чисто волонтерство, напівволонтерство, але зараз це вже ближче до професійності і таким чином воно розвивається. Окрім них, є ще чисто волонтери, їх більше ста. У нас був список зареєстрованих, але ж є багато і незареєстрованих, які залучаються ситуативно під різні проекти.


— Ви вже відчули свої сили і розумієте, що модель працює. Чи немає планів таку ж модель зробити, наприклад, в Києві? Київ вам більш-менш знайомий, є працююча модель, чому б не транслювати її там?


— Ну в цієї ініціативи є регіональна прив’язка — це Івано-Франківськ. Тому ми не ставили собі за задачу експансію, але є багато запитів на досвід, і ми їм ділимося. Але ми не намагаємося у чистому вигляді якось там людей агітувати повторювати все, як ми це робимо. Ми просто ділимося, розказуємо, як це у нас працює, а люди вже якось це переварюють, досвід використовують. Є окремі випадки, коли дуже широко цей досвід перебирають, максимально — і структуру, і все. Але ми не відповідаємо за людей, які це роблять, просто намагаємося бути відкритими.

146072278954_kiss_32kb.jpg


— На прощання побажай щось, будь ласка, нам, одеській платформі «Моє місто».


— Я безумовно бажаю вам у першу чергу успіху, у вас дійсно відчуваються щирі основи у ваших намаганнях, і це найголовніше. Бо коли в ініціативі такої нема прихованих мотивів, для мене це ознака, що все може скластися якнайкраще. Ваша ініціатива виглядає щиро, тому я думаю, що має бути усе гаразд. Також хочу побажати стати консолідуючою платформою в місті. Дуже важливий потенціал, нерозкритий ще в Україні, — це ефект об’єднання. Усі ці неймовірні енергетичні речі можна робити, коли об`єднати зусилля. От цьому ми ще не дуже навчені, нас просто штучно розучили, хоча насправді генетично ми до цього готові і Євромайдан живий тому доказ. Просто треба навчитись взаємодіяти, комунікувати, об’єднуватися — так можна колосальні речі робити.


— Юра, дякую тобі за інтерв'ю і теплі побажання!

 

* фото из личного архива Юрия Филюка, размещенного на его странице в facebook. Автор первой фотографии - Чилла Палош.

 

Комментариев: 3

Юра - крут. Спасибо за шеринг идей и опыта.

0

Можете підписати автора першого фото: Чілла Палош. 

0

Підписали

0
Для комментирования необходимо авторизоваться.